Парк Сефтон у Ліверпулі – один з головних парків міста, визначна пам’ятка, на яку хочуть подивитися туристи в першу чергу. Цей осередок живої природи є чудовим внеском у збереження довкілля у Великій Британії. Ну а ми на http://liverpoolname.com/ поговоримо про це місце якраз з точки зору ролі цієї локації у світлі екологічних питань.
Історичні відомості і сучасний вигляд
Парк Сефтон у Ліверпулі створили ландшафтні архітектори Едуард Андре і Льюїс Хорнблауер. Будівництво почалось у 1867 році, а завершене було в 1872-му. До цього місце використовувалось для господарчих угідь, а навколо були приватні забудови. З півночі на південь територія була розділена протокою, яку потім перетворили на низку штучних ставків і струмків. Парк Сефтон розташований на півдні Ліверпуля й займає площу 0,95 кв. км. Вхід сюди вільний, доступний він цілодобово.
На створення Сефтон-парку надихнув рух із благоустрою міст і забезпечення зелених зон для відпочинку мешканців. Він має чітке функціональне зонування, на його території розташовані Парк оленів, звичайний і ботанічний сади, музичний павільйон, ресторан, галявини для занять спортом. Мережа доріг утворює еліпси, заокруглення і плавні криві лінії. Таким чином, окреслюються контури окремих зон.
На околицях парку є дорога для верхової їзди, а також будинки, де можна відпочивати. Також по краях є багато зелених насаджень, що утворюють незабутні пейзажі, якими можна насолоджуватись під час прогулянок. Досить велику частину парку займає озеро, де плаває багато човнів, які можна брати в оренду.
Одне з найцікавіших місць – скляний Палм Хаус (Пальмовий будиночок), який було зведено в 1896 році – теплиця, зроблена як зимовий сад, де росте величезна кількість пальм, на честь яких і було названо палац. Також тут можна побачити статуї, які служать прикрасою. У Палм Хаусі часто проходять камерні концерти джазових колективів і театральні вистави. Заслуговує на увагу меморіал Шефтсбері, зроблений з бронзи й алюмінію у вигляді фонтану. Також багато хто любить відвідувати дитячий майданчик, дивитись на статую Пітера Пена, штучну печеру з водоспадом і ставок із чистою водою.
Проблеми Сефтон-парку
Сефтон-парк був створений давно, і ясно, що не всі об’єкти збереглися. На початку 20 століття на території з’явився вольєр, де розмістили екзотичних птахів. Проте з плином часу клітки втратили функціональність, а в 1990-х їх забрали з парку.
У 2007 році виникла проблема з човновим озером, згаданим вище. Його спустошили, а рибу виловили. Але, на щастя, у 2010 році все відновили.
Проблеми були і з Пальмовим будиночком, який було пошкоджено під час Другої світової війни. У 1950 році його перекрили, а в 1980-х – закрили зовсім. Однак у 1992 році активісти з числа борців за довкілля зібралися на мітинг, звертаючи увагу влади на занедбаність Палм Хаусу. І їм вдалося досягти мети – через рік об’єкт відновили і відкрили знову.
Неодноразово Сефтон-парк реконструювали. Наприклад, роботи проводилися в 1983 році з нагоди Міжнародного садового фестивалю, а у 2005 році стали облаштовувати й відновлювати багато об’єктів Сефтон-парку. І таке дбайливе ставлення до пам’ятки далося в знаки – у 2013 році вона отримала нагороду “Зелений прапор” за високі стандарти.
Внесок Сефтон-парку в екологію Британії
У південній частині Ліверпуля парки були звичним явищем і до будівництва в 1867 році. Зокрема, у сиву давнину на цій території був оленячий парк Токстет площиною 2300 акрів. Але в 1591 році його не стало. Тоді земля перейшла під контроль графа Сефтона. Аж коли відбулася історія, описана на початку статті, власником стала Ліверпульська корпорація, купивши територію за 250 тисяч фунтів стерлінгів.
Екологічна ситуація була дуже сумна. Люди масово гинули від холери, бо процвітала антисанітарія, у 1840-х помирали в середньому в 32 роки. Ситуація просто кричала про те, що потрібні своєрідні оазиси живої природи. Першим, хто створив у країні громадський парк, був сер Джозеф Пакстон, це сталося в Біркенхеді в 1843 році. Він тоді керувався зразками, які були в Парижі, – вигляд об’єкта був простим: звивисті доріжки й горбиста місцевість.
Приблизно в той же період у Ліверпулі створено Парк Принсес. Його відкрили для інших, але навколо були розташовані ділянки землі для будинків. Саме тоді притока Мерсі перетворилася на штучне озеро. Потреба у відкритих просторах зі свіжим повітрям відчувалась дуже гостро, але у влади були сумніви стосовно того, скільки грошей на це доречно виділяти. Та все ж продаж земельних ділянок під житло (по периметру) допомогла у фінансуванні і вирішила багато проблем. Так була закладена основа для створення Сефтон-парку.
Тоді було оголошено конкурс на план парку, на нього подали 29 заявок. Едуард Андре і Льюїс Хорнблауер створили дуже амбітний проєкт, включивши в нього зони для відпочинку, доріжки, штучне озеро, залізний міст і багато іншого. Ну а головною ідеєю було задовольнити всі аспекти вікторіанського смаку, що стало б для мешканців Ліверпуля захистом від переповнених і брудних вулиць. І як же добре, що цей проєкт вдалося реалізувати, а результати зберегти та навіть покращити до наших часів!
