Ліверпуль — красиве місто, яке має свою цікаву історію про яку хочеться розповідати. Сьогодні ми поговоримо про Ліверпульські зоологічні сади. Зоопарками зараз нікого не здивуєш, а ось колись подібні місця були справжньою дивиною та улюбленою зоною відпочинку містян. Докладніше про історію створення та розвитку садів читайте на сторінках сайту liverpoolname.com.
Історія створення
У далекому 1833 році були відкриті Ліверпульські зоологічні сади. Це була ідея Томаса Аткінса, який був власником мандрівного звіринця. Він придбав старе цегельне поле яка мало назву «Пламптонова западина». Ця локація мала погану репутацію, адже сюди приїжджали бідні люди. Саме тут були організовані бої без правил та інші подібні розваги. Аткінс вирішив перетворити це місце на вишуканий сад, який буде слугувати для дозвілля поважних осіб Ліверпуля.
Ділянку облаштували для озеленення, побудували великий звіринець, мавпячий будиночок, приміщення для слонів, ведмежу яму, орлятник, вольєр і ставок для водоплавних птахів. Крім того, на території був концертний зал, буфет та оркестрова трибуна на галявині.
Потрібно відзначити, що Зоологічні сади викликали справжній фурор. Вхід був обмежений, адже бажаючих було велика кількість. Перевагу надавали тим, хто заздалегідь забронював квитки.
Розвиток зоологічного саду
Відомо, що Ліверпуль портове місто і сюди прибували кораблі з усього світу. Відповідно до нашого міста привозили екзотичних тварин та птахів. Звіринець постійно поповнювали новими мешканцями. Це були ведмеді, мавпи, буйвіл, крокодил, черепахи, тигр тощо.
Проте всю цю колекцію тварин необхідно було годувати аби вони мали гарний зовнішній вигляд. Саме тому Аткінс постійно щось придумував для нових надходжень.
До прикладу, у 1834 році він організував рекламні вечори у Зоологічних садах. Територія та головні будівлі освітлювалися, відбувся запуск повітряної кулі, феєрверки.
Потрібно відзначити, що Зоологічні сади працювали не цілий рік. Вони відкривалися навесні та працювали до осені. А ось центральним елементом кожного сезону були сюжетні картини, засновані на нещодавніх драматичних подіях.
Неприємні ситуації та занепад садів
Проте були й неприємні моменти пов’язані зі звірами. У жовтні 1838 року Вільям Мейман стояв біля дверей власного будинку. Він став свідком та безпосереднім учасником жахливої події. Чоловік, який продавав поруч горіхи, побачив ведмедя, що втік з саду. Продавець кинув йому кошик з горіхами та почав тікати. У цей момент по вулиці йшла дитина. Вільям Мейман підбіг до дитини та хотів її віднести у безпечне місце. Ведмідь стрибнув Вільяму на спину та почав гризти його руку. Чоловіка врятували сторожі садів.
Ще було багато сумних випадків на території зоологічного центру. У 1848 році слон Раджа вбив свого доглядача Річарда Говарда. Він розчавив бідолашного після того, як Річард вдарив тварину мітлою. Це була не перша витівка тварини й тому Раджу на цей раз не пробачили. Спершу слона годували отрутою для евтаназії, проте це не подіяло. Тому Раджу розстріляли з гвинтівок 12 осіб.
У 1848 році Томас Аткінс помирає. Йому було 84 роки. Дружина Аткінса взяла на себе управління Зоологічними садами. У цьому їй допомагали двоє синів.
Через два роки після феєрверку один із вольєрів згорів дотла, завдавши збитків на 200 фунтів стерлінгів. Це були величезні гроші на ті часи.
У 1852 році містер Дуранда став новим власником Зоологічних садів. А через вісім років компанія Gentleman взяла на себе управління локацією.
У вересні 1864 року Зоологічні сади були закриті. Про цю місцевість знову писали у пресі, проте не схвальні відгуки, а те, що Зоологічні сади стали занедбаними та ганьбили місто. Згодом земельна компанія придбала цю ділянку і Зоологічні сади зникли з території Ліверпуля назавжди.
