Людство не може уявити свого існування без води. Це життєво необхідна рідина, тому наші предки завжди намагалися забезпечити себе та свої родини якісною водою. Сьогодні ми поговоримо про те як водопровідні споруди з’явилися у Ліверпулі. Докладніше про це читайте на сторінках сайту liverpoolname.com.
Трішки історії
Кілька сотень років тому водопостачання в Ліверпулі відбувалося з колодязів, викопаних у водоносному горизонті пісковику. У далекому 1625 році воду постачали лише на 8 вулиць Ліверпуля. А вже у 1694 році почала функціонувати перше комерційне постачання води. Компанія почала постачати воду з джерел. Далі вода доходила до споживачів вже через труби, а не на підводі. Поступово у Ліверпулі з’явилося дві компанії, які займалися постачанням води. Вони не конкурували між собою, а вирішили “поділити” місто. Відповідно кожен мав своїх клієнтів. Проте не все було так добре. Водопостачання в місті було з перебоями. Інколи воду постачали лише тричі на тиждень. Крім того, такі послуги були надто дорогими. Саме тому вирішили, що водопостачанням мають займатися не приватні компанії, а держава.
У 1847 році Liverpool Corporation взяла контроль над приватними водопровідними компаніями.
Водопостачанням займалася держава
Поступово Ліверпуль почав розвиватися, було прийнято низку парламентських актів, які змінили життя містян. До прикладу, Ліверпульський закон про санаторії створив три ключові посади: медичного працівника охорони здоров’я, інспектора з неприємностей та інженера району. Джеймс Ньюлендс був інженером району і саме він ініціював створення водопровідної каналізаційної системи, лазні, пральні тощо. Додамо, що Ліверпульський санаторний акт став зразком для Закону про громадське здоров’я 1848 року. Відповідно багато інших міст отримали вигоду від реформ, запроваджених Ньюлендсом. Саме його ініціативи зменшили смертність у місті Ліверпуль. За ці заслуги його любили та поважали люди та навіть на похорони Джеймса Ньюлендса у 1871 році, прийшла велика кількість містян.
Також були прийняті акти, які дозволили будівництво водосховищ. Спершу це було на Рівінгтон-Пайк, а згодом було збудовано вісім водосховищ. Потрібно відзначити, що роботою водосховищ керував інженер Томас Гокслі. Перед надходженням води у трубопровід, її очищували піщані фільтри. Проте кількість населення в місті Ліверпуль зростало і відповідно води не вистачало на всіх. Проте згодом проблему вирішили — збудували водосховище Vyrnwy в Уельсі. А також звели 109 кілометровий акведук для транспортування води до Ліверпуля.
У 1973 році прийняли Закон про воду і послуги з водопостачання та водовідведення були передані корпорації Північно-Західному водному управлінню.
Для чого потрібні водосховища
Водосховища — це не новації, адже їх будували кілька століть тому для задоволення потреби у воді. Це штучна водойма, яка створена за допомогою греблі. Потрібно відзначити, що всього у світі експортують близько 60 тисяч водосховищ.
Зі зростанням населення відповідно і збільшувалася кількість водосховищ: їхня глибина, об’єми води. До речі, на багатьох великих водосховищах будують ГЕС, тому такі об’єкти забезпечують населення не лише водою, а й і електроенергією.
Вода — це життя, адже без цієї рідини не може існувати жодна істота. Свого часу жителі Ліверпуля отримували воду кілька разів на тиждень. Через погану якість води, неналежні санітарні умови розвивалися різні інфекційні хвороби, була висока смертність. Проте з часом питання з водопостачанням вирішили й сучасні ліверпульці не знають, що таке брак питної води. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви зробили відповідні висновки.
