Ліверпуль неспішно, але впевнено перетворюється на лабораторію майбутнього міської мобільності. Поки в інших містах ще сперечалися, що має з’явитися першим – зарядні станції чи самі електромобілі, тут уже ставили і те, і інше. Зарядки виростають прямо з ліхтарних стовпів, старі фургони міняють на тихі електрокари, а регіональні чиновники раптом починають говорити про мету «нульові викиди» цілком серйозно. Усе це звучить гарно, але чи працює в реальності? Скільки коштує, хто за це платить і чи електрокарам вистачає заряду, щоб дожити до ранку в ліверпульському передмісті? Сайт liverpoolname.com розібрався та надасть відповіді.
Навіщо Ліверпулю електромобілі
Колись «екологічна стратегія» для більшості британських міст звучали як щось із далекого майбутнього або звіту для Брюсселя. Та Ліверпуль вирішив грати в довгу – ще до того, як це стало мейнстримом. У 2019 році міський регіон офіційно оголосив «кліматичну тривогу» й пообіцяв: до 2035 року вийдемо на нульові викиди. Не до середини століття, як більшість, а на 15 років раніше.
Один із перших пунктів у цій програмі – перевести транспорт у місті на «електро». Не лише муніципальний, а й особистий – тобто створити такі умови, щоб мешканці самі обирали електромобілі, а не чекали вказівки зверху. Бо саме автомобілі – найбільше джерело викидів у місті.
І тут з’являється цікава задачка. Як зробити EV доступним для людей, які живуть у старому житловому фонді без паркомісця й зарядки біля дому? Як переконати водіїв комерційного транспорту, що зарядити – це не означає зависнути десь у черзі на пів години? І що саме місто має дати, щоб ця система запрацювала?
Ліверпуль вирішив не вигадувати велосипед, а зібрати електромобільну інфраструктуру по частинах: на вулицях, у депо, на муніципальних базах, у співпраці з приватними компаніями. Ця стратегія не надто швидка, але працює на перспективу.
Зарядити місто: як влаштована EV‑інфраструктура в Ліверпулі
Якщо на хвилину уявити, що електромобіль – це просто «телефон на колесах», то логічне запитання: а де ж його заряджати, якщо живеш не в особняку з гаражем? У Ліверпулі це питання вирішують напрочуд буквально – зарядки інтегрують просто в ліхтарі на вулицях. Так працює міська програма on‑street charging, орієнтована на райони з багатоквартирною забудовою, де власна паркувальна інфраструктура – рідкість.
У місті вже встановлено понад 450 таких зарядних точок, а до 2027 року планують вийти на 2 000. Технічно це досить прості пристрої: зарядка потужністю до 5 кВт, підключена до наявної електромережі. Повільно? Так. Але цього вистачає, щоб залишити машину на ніч – і зранку мати повний заряд. А ще це дешевше, ніж будувати великі станції швидкої зарядки.
Місто працює з кількома підрядниками. Один із них – ubitricity, дочірня компанія Shell, яка спеціалізується саме на таких «вуличних» рішеннях. Їхня роль включає як установку обладнання, так і технічну підтримку, білінг, підключення до загальної системи обліку. У 2023 році компанія додала до мережі 300 точок лише в Ліверпулі.
Ще один гравець – char.gy, який також співпрацює з міською радою. Ідея схожа: зарядка без зайвих дротів, без виділеного майданчика, просто поруч із місцем, де мешканець щодня залишає авто.
А тепер інше питання: що робити, якщо заряджати треба не раз на тиждень, а щодня? У місті з цим також працюють – облаштовують станції для нового службового транспорту.
Вуличні зарядки: коли немає де врізати «розетку» вдома
У Ліверпулі встановлена вже згадана вище мережа зарядних точок, переважно в районах без приватного паркування. Усі – з розрахунком на нічну зарядку до 5 кВт. До 2027 року запланували довести мережу до 2 000 пунктів. Обладнання монтують на вуличних ліхтарях або окремих стовпах. Зарядки доступні через додатки, працюють на pay‑as‑you‑go.
«Не всі мають приватний під’їзд, де можна встановити зарядку, тому розширення мережі вуличних зарядок – справжній прорив для міста». –
сказав Дан Баррінгтон із Ліверпульської міської ради.
Зарядки для своїх: як місто готує депо для муніципального і корпоративного транспорту
Для службового транспорту встановлюють потужні зарядки на базах – наприклад, на депо Liverpool City Region Combined Authority. У 2024 році там запустили станції для семи нових електрофургонів і двох «pool cars». Обладнання дозволяє швидко заряджати техніку між рейсами. Це частина модернізації регіонального автопарку, що має замінити дизельні авто до 2030 року.
Хто платить за «розетку» і що місто має з цього
Основне джерело фінансування – державна програма LEVI (Local Electric Vehicle Infrastructure). Liverpool City Region отримав з цього фонду понад 9,6 млн фунтів стерлінгів, що стало найбільшою сумою серед усіх регіонів Англії у відповідному раунді. Кошти йдуть на проєктування, закупівлю обладнання, монтаж і частково – на експлуатацію.
Далі підключаються приватні компанії: ті самі ubitricity та char.gy беруть на себе встановлення й обслуговування обладнання, часто на умовах часткового фінансування або з відстроченою окупністю. Місто, по суті, надає доступ до майданчиків і спрощує бюрократію.
Окремо фінансується оновлення службового транспорту. У 2024 році регіональний департамент виділив 250 000 на закупівлю нових електрофургонів. За розрахунками, це зменшить викиди CO₂ на 12 тонн на рік і скоротить витрати на пальне.
Усі ці витрати вкладаються в стратегічну мету – зменшити залежність від викопного палива, оновити інфраструктуру й зробити електромобілі привабливими для широкого кола мешканців.
Електрофургон із вулиці Прескот Роуд: як Ліверпуль тестував перший EV
У 2010 році міська рада Ліверпуля закупила свій перший електромобіль – вантажівку Smith Edison від Smith Electric Vehicles. Вона використовувалась службою Premises Management для перевезень у межах міста. Машина мала запас ходу до 100 км, працювала без викидів і була розрахована на низькі швидкості. У міській раді це рішення назвали «тихим і зручним у використанні» (Fleet News, 2010).
У 2022 році на маршрути виїхали компактні Goupil G4 – електричні пікапи для прибирання вулиць та вивозу сміття. Ці авто мають вантажну платформу, маневрові, заряджаються на базі міського сервісу.
У 2024-му парк розширили: закупили сім нових електрофургонів і два легковики. На базі депо встановили швидкі зарядки. За оцінками, заміна дизельних авто на електро дозволяє економити на паливі й техобслуговуванні, а також покращує показники екологічності міського транспорту.
Що заважає зарядити все й одразу та куди це все котиться
EV‑інфраструктура в Ліверпулі розвивається нерівномірно. Райони з приватними будинками й гаражами адаптуються швидше – у центрі або в старих кварталах ситуація складніша: місць для зарядок менше, технічно їх складніше врізати в наявну мережу. Додаються проблеми з координацією – тут усе впирається в баланс влади між муніципалітетом, підрядниками й різними рівнями відповідальності.
Ще одна тема – стабільність електропостачання. Розширення мережі зарядок потребує модернізації локальних енергомереж. Частину рішень місто шукає спільно з інженерними стартапами. Деякі місцеві активісти тестували рішення для перероблення пластику в комунальних масштабах, що є ще одним внеском в екологічне майбутнє міста. Якщо експерименти спрацюють, ми отримаємо комплексну міську систему з екологічним фокусом.
