Графство Мерсісайд відоме автомобільними заводами, які є не лише в Ліверпулі. Завод у Гейлвуді відомий тим, що з нього по цілому світу відправлялись мандрувати швидкісні Land Rover Freelander и Range Rover Evoque. Подібні виробництва відчутно позначаються на довкіллі, але деякі інженерні рішення дозволяють зменшити шкідливий вплив. Далі на liverpoolname розбираємось у ролі цього заводу, зокрема для екології.
Створення виробництва і перші задачі
Завод Jaguar Land Rover у Гейлвуді був створений ще в 1963 році. Він є основною частиною комплексу, а другорядна – завод із виробництва трансмісій – з’явилась на рік раніше.
Відкрила завод у Гейлвуді компанія Ford 2 жовтня. Перед підприємством стояло спочатку доволі конкретне й вузьке завдання – виробництво маленького автомобіля Ford Anglia. Оскільки головний завод компанії “Форд”, розташований у Дагенхемі, не справлявся зі зростаючими потребами виробництва, гейлвудське підприємство невдовзі було використане для створення Ford Corsair.
Що ж стосується Ford Anglia, то першим зняти машину з конвеєра мав честь тодішній лорд-мер Ліверпуля, Девід Джон Льюїс. Anglia de Luxe коштувала аж 30 мільйонів фунтів стерлінгів і дісталася як приз у конкурсі газети Liverpool Echo містеру Тейлору – чоловіку, який не міг керувати машиною і тому продав її. А через три роки компанія “Форд” викупила авто, щоб подарувати ліверпульському музею.
Коли Ford Anglia вирішили замінити на Ford Escort (а це був 1967 рік), потужності заводу були теж використані для виробництва, і ця модель на деякий час стала свого роду візитівкою підприємства. Також, коли в 1969 році з’явився Capri, гейлвудський завод узявся за роботу і над ним.
Новий етап розпочався в 1976 році, коли “Форд” зайнявся реструктуризацією європейських виробництв. Відтоді Capri робили лише на заводі в німецькому Кельні, а Halewood пристосували для створення Escort і похідних від нього моделей, Ford Orion.
Скандал із жінками-машиністками у 1960-ті
У 1960-ті роки в Британії назрів скандал, пов’язаний зі ставленням до жінок-машиністок, які в структурі оплати праці відносились до класу B. Це означало, що їх вважали некваліфікованим персоналом, навіть попри те, що для отримання роботи потрібно було проходити складні тести. Якийсь час жінки старались добитися визнання їх кваліфікованими робітниками, але безуспішно. Тоді в 1968 році, на знак солідарності з колежанками в Дагенхемі, вони просто звільнились із заводу, зупинивши на деякий час виробництво і ставши героїнями національних новин.
Наші часи
У 2000-х роках для заводу в Гейлвуді настала нова ера. Змінились технології виробництва, його структура і методи, а також підходи до оплати праці. У той же час автомобільний гігант став думати й про збереження довкілля, запроваджуючи найпрогресивніші інженерні рішення. Ось деякі важливі події і дати:
- 1997 р. Оголошено про плани замінити Escort на Ford Focus. Але ходили чутки, що новий автомобіль будуть створювати лише в Німеччині й Іспанії, а виробництво в Гейлвуді закриють. Однак просто закривати завод було б поганим рішенням, адже можна було використати його для іншого виробництва. Зрештою так і зробили, передавши Halewood компанії Jaguar Cars, що в той час належала “Форду”.
- 2000 р. Знято з виробництва головний вид автомобіля марки Escort, але версія з мікроавтобусом залишилась ще на 2 роки, поки її не замінив турецький Transit Connect.
- 2001 р. У Гейлвуді розпочали виробництво Jaguar X-Type.
- 2007 р. Тут почали створювати Land Rover Freelander другого покоління, тому побудували майданчик для ґрунтових випробувань.
- 2008 р. Jaguar і Land Rover продані Tata Motors, підрозділу індійської групи компаній, що спеціалізується на комерційних автомобілях і є в цій галузі одним із лідерів. При цьому Ford зберіг часткове право власності на завод із виробництва трансмісій.
- 2009 р. Припинене виробництво X-Type. У результаті кількість робочих місць було скорочено на 300 одиниць.
- 2010 р. Уряд Великої Британії оголосив про надання Jaguar Land Rover гранту в розмірі 27 мільйонів фунтів стерлінгів на виробництво абсолютно нової моделі Range Rover Evoque. Але була одна умова – вона мала виготовлятись саме в Гейлвуді.
- 2011 р. Перші Range Rover Evoque виїхали з заводських воріт. Машина стала бестселлером, критики ж були в захваті від її стиля, схожого на концепт-кар. А найпотужніший ковальсько-пресовий цех тим часом продовжував штампувати кузовні деталі для старших моделей.
- 2012 р. Через величезний попит на “Евок” заводу довелось збільшити кількість співробітників до 3000 (що на 1000 більше, ніж було). Це сталося на початку року, а в серпні завод перейшов на цілодобовий режим роботи, щоб встигати виробляти достатню кількість машин, враховуючи попит. Зрештою чисельність працівників досягла 4500 осіб.
- 2014 р. Компанія JLR оголосила про інвестиції в завод у Гейлвуді. Їх обсяг сягнув 200 мільйонів фунтів стерлінгів, а це дало змогу запустити випуск нового Land Rover Discovery Sport, першого представника сімейства Discovery.
Якщо прогулятися територією заводу, може здатися, що він якийсь безлюдний. Це тому, що вона займає аж 300 тисяч квадратних метрів, а на такій площі навіть кілька тисяч працівників – наче крапля в морі. Найбільшу кількість персоналу в певних зонах підприємства можна побачити під час обідньої перерви, яка тут скромно зветься tea break, тобто перерва на чай. Обіди працівники зазвичай приносять із собою, бо готувати тут неможливо через санітарні вимоги, а йти до їдальні було б занадто довго.
Щодо умов роботи, то зарплати на заводі досить високі, тому тут працюють переважно місцеві громадяни, а не емігранти з бідних країн. Є також перспектива кар’єрного росту. Але, з іншого боку, на це підприємство не так просто влаштуватися.
Інвестиції і курс на електромобілі
У 2020-ті роки в гейлвудському виробництві відбулися ще деякі важливі зміни. У грудні 2022-го було оголошено про те, що “Форд” виділяє ще 150 млн фунтів стерлінгів інвестицій, збільшивши їхню загальну суму до 380 млн. Усе це сталося після того, як Гейлвуд перевели на виробництво компонентів для електромобілів, які дозволяють зменшити шкідливий вплив транспортних засобів на довкілля.
Цікаво прокоментував це Кіран Кехілл, який обіймає високу посаду в компанії Ford.
- Наша мета в Європі полягає в тому, щоб побудувати процвітаючий бізнес шляхом розширення лідерства в комерційних автомобілях і шляхом електрифікації нашого модельного ряду. Компанія Halewood відіграє важливу роль як наша перша власна інвестиція у виробництво компонентів електромобілів у Європі.
На час цих подій завод виробляв трансмісії для автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння, але незадовго до цього підписав контракт на збірку силових агрегатів електромобілів Ford. Початковий фонд для цього склав 230 млн фунтів стерлінгів, що дозволило планувати постачання 250 000 одиниць на рік, починаючи з 2024-го.
Важливу роль у створенні прототипів електричної силової установки відіграв Центр E:Prime компанії “Форд”, який також навчав працівників Halewood, як правильно її робити. Тім Слеттер, голова правління Ford UK, відзначив, що компанія таким чином прямує до повністю електричного майбутнього. А це означає велику кількість авто з нульовим рівнем викидів у атмосферу. Ця мета мала досягатись поетапно:
- Збільшили кількість вироблених нових силових агрегатів до 420 тисяч на рік (до цього було 250 тисяч). Це також означає, що 70 % із 600 000 електромобілів, які Ford продаватиме в Європі до 2026 року, повинні бути оснащені технологією, виробленою на заводі в Гейлвуді.
- До 2030 року “Форд” збирався зробити електрокари своєю візитною карткою, а Гейлвуд мав відігравати в цьому плані провідну роль.
- До 2035 року планувався повний перехід Ford на автомобілі з нульовим рівнем шкідливих викидів в атмосферу.
Інвестиції, про які тут ідеться, означали також збереження 500 робочих місць і підвищення кваліфікації персоналу. І зрештою вони дозволять графству Мерсісайд зробити вагомий внесок у стратегію боротьби зі зміною клімату.
