Енергетична криза, кліматичні зміни, вимирання окремих видів у флорі та фауні – свідчення того, що планета щораз голосніше вимагає змін. І якщо вітер і сонце ми вже частково освоїли, то енергія припливів – це ресурс, який залишається мало дослідженим. І раптом саме в Ліверпулі з’являється неймовірний проєкт, який обіцяє змінити правила гри в енергетиці. Що це, як працює, скільки енергії дає – розбирався сайт liverpoolname.com.
Що таке tidal lagoon і як це працює
Один із найамбітніших проєктів у галузі енергетики – припливна система на річці Мерсі в Ліверпулі – обіцяє чисту енергію для сотень тисяч домівок. Ба більше – це свого роду нова модель співіснування інженерії та природи. Ідеться про конструкцію типу tidal lagoon – замкнену лагуну, яка «ловить» енергію припливів м’якше, ніж традиційні дамби. І саме таке рішення може зробити Ліверпуль піонером нового виду екологічно чистої енергії.
Tidal Lagoon – це штучна споруда в морі, яка утворює лагуну, ізольовану від відкритих вод. Коли приплив «наганяє» воду в лагуну, а потім під час відпливу вона виходить назад через турбіни, утворюється електроенергія. Унікальність цього підходу – у двосторонній генерації: енергія виробляється і на вході, і на виході води. А ще – у контрольованості. Лагуна дозволяє точніше передбачити обсяги виробництва й менше залежати від примх погоди.
На відміну від звичайних дамб, які часто перегороджують річки чи естуарії повністю, tidal lagoon не змінює течію радикально й не створює критичних бар’єрів для міграції морських видів. Завдяки цьому вона сприймається як «м’якший» варіант, здатний живити домівки в такий спосіб, щоб зберігати екосистему навколо.
Скільки енергії дає приплив у Ліверпулі
За оцінками, припливна система на річці Мерсі здатна генерувати до 1 гігавата потужності – цього достатньо, щоб забезпечити електроенергією понад 1 мільйон домівок. Щорічний виробіток становитиме близько 2 терават-годин, а це майже третина всього споживання в регіоні.
Такий обсяг можливий завдяки особливій географії: естуарій Мерсі має один із найвищих припливів у Великій Британії. Система розрахована на дві генерації на добу – під час припливу й відпливу, що забезпечує стабільний графік виробництва енергії. Це важлива перевага над сонячною чи вітровою енергетикою, яка залежить від погоди.
Цей тип проєктів має ще одну сильну сторону – довговічність. Споруди tidal lagoon можуть служити 100 років і більше, тож навіть висока вартість будівництва окупається в перспективі.
Екологія: користь і застереження
Будь-яке втручання в природне середовище – це ризик, і tidal lagoon не виняток. Основне побоювання – зміна умов для риб, птахів і морських безхребетних, які мешкають в естуарії Мерсі. Особливо це стосується міграційних видів, яким зміна течій або осадження ґрунтів може створити великі проблеми.
Утім, у проєкті передбачено кілька рішень, які мають зменшити негативний вплив. По-перше, lagoon не блокує естуарій повністю, як це роблять дамби. По-друге, двостороння генерація дає змогу обирати час проходження води й, відповідно, зменшувати тиск на фауну. У конструкції також плануються спеціальні проходи для риби, а розрахунки осадження й впливу на піщані мілини вивчають окремо.
На користь проєкту грає і суспільна підтримка: понад 90 % учасників консультацій у регіоні схвалюють ідею будівництва. Це свідчить, що екологічна тривога тут не ігнорується, а активно враховується – і з боку інженерів, і з боку громади.
Великі цифри: скільки це коштує і хто за це платить
Tidal lagoon на Мерсі – проєкт не з дешевих. За попередніми оцінками, будівництво може обійтися в 3,5 мільярда фунтів стерлінгів. Основна частина витрат – це турбіни, бетонні конструкції та зміцнення берегів.
Попри високу ціну, прихильники lagoon-моделі наголошують: термін служби в 100+ років і прогнозована стабільність виробництва роблять проєкт економічно виправданим у довгостроковій перспективі. Для порівняння: більшість вітряків служать 25–30 років – і залишають по собі слід, хоча й дещо інший, ніж гурт The La`s.
Проблема – у стартовому капіталі. Проєкт потребує державної підтримки у форматі контрактів типу CfD (Contract for Difference), які гарантують фіксовану ціну на енергію. Проте традиційні 15-річні CfD не підходять – інвестори пропонують продовжити термін до 35 років, щоб зробити lagoon інвестиційно привабливою.
Обговорюється й створення спеціального фонду припливної енергетики або залучення пенсійних фондів, які зацікавлені в довгострокових стабільних проєктах.
Чому саме Ліверпуль?
Ліверпуль закономірно опинився в центрі цієї ініціативи. По-перше, справа в кліматичних особливостях регіону Мерсісайд – річка Мерсі має один із найбільших припливних перепадів у Британії – до 10 метрів. По-друге, регіон уже давно шукає нову роль після занепаду індустрії, і ставка на зелену енергетику тут видається логічною.
Ліверпульська міська влада активно просуває ідею як частину стратегії енергетичної незалежності регіону. Вона провела попередні дослідження, встановивши партнерські стосунки з науковцями й компаніями, а також ініціювавши консультації з громадськістю, які отримали переважно позитивні відгуки.
Це – пілотний проєкт для всієї Великої Британії. Якщо lagoon на Мерсі покаже успіх, подібні конструкції можуть з’явитися й в інших естуаріях.
