Princes Group – ліверпульська харчова компанія з довгою виробничою біографією і дуже приземленим поглядом на харчові відходи. У цьому кейсі на liverpoolname.com розберемо, як вона мінімізує втрати на кожному етапі й знаходить цінність там, де інші бачать лише списання.
За цифрами скорочення відходів у Princes немає красивих слайдів із зеленими листочками – є виробнича математика: сортування потоків, аналіз втрат на лініях, переналаштування специфікацій, перерозподіл придатної їжі. У бізнесі, де консервна банка, томат чи фруктовий м’якуш проходять через велику систему, будь-яка неточність швидко перетворюється на тонни відходів.
Princes Group: історія та особливості
Історія Princes Group почалася в Ліверпулі ще в 1880 році, а штаб-квартира компанії розміщена в Royal Liver Building на набережній Пір-Гед. У такого виробника відходи виникають під час обробки овочів і фруктів, у роботі з рибною сировиною, на етапі фасування, через втрати продукту на лініях чи через партії, які з різних причин не доходять до полиці.
Компанія задала собі ціль скоротити харчові відходи на 50 % до 2030 року від бази 2018/19. За її ж звітністю, прогрес уже перевищив позначку в 30 %, а окремі звіти фіксують навіть вищу динаміку залежно від періоду підрахунку. Тут варто помітити одну деталь: для Princes важлива не одна «красива» цифра, а сама система обліку, де відходи розкладають за типами, каналами перерозподілу й кінцевим використанням. Для великого виробника це набагато цікавіше, ніж будь-яка гучна декларація.
Ще промовистіші цифри з розподілом потоків. Частину надлишків компанія передає благодійним організаціям, частину спрямовує на корм для тварин, частину – у біоматеріали й анаеробне зброджування. Тобто логіка тут доволі твереза: якщо продукт придатний для споживання, його намагаються повернути в харчовий ланцюг; якщо ні – шукають варіант, як із нього можна витягти користь.
Цей підхід добре видно і в британських даних компанії, де харчові відходи становили близько 1 % від обсягу виробництва. На перший погляд цифра здається скромною. Але в абсолютних обсягах це тисячі тонн. А коли найбільшу частку втрат формують овочеві та фруктові очищення, питання звучить уже інакше: що з цим робити далі, як підняти цінність цього потоку і де припинити втрачати зайве.
Які саме інновації допомагають Princes скорочувати харчові відходи
Найцікавіше в кейсі Princes ховається в досить прикладній інженерії процесу. Компанія розбирає виробництво по кісточках: на яких етапах губиться сировина, накопичуються залишки в лініях, виникає технічний брак або з’являються партії, непридатні для продажу.
Далі вступає в гру сортування потоків. Від того, наскільки точно розділені побічні продукти, залежить їхня подальша доля. Один і той самий залишок може піти на благодійний перерозподіл, на корм для тварин, у біоматеріали чи на анаеробне зброджування. Різницю робить дисциплінована робота: окремі потоки, чіткі критерії якості, зрозуміла маршрутизація.
Особливо добре цей підхід видно на прикладі побічних продуктів із рибної сировини. Один із найяскравіших кейсів Princes – робота з тунцевими серцями на Маврикії. Замість того щоб залишити цей потік у зоні дешевої технічного перероблення, компанія знайшла для нього набагато цікавіше застосування. Сировину почали використовувати для отримання еластину, який потрібен у харчовій і фармацевтичній галузях. Це вже інший рівень мислення. Не «куди б подіти залишок», а «яку додану вартість із нього ще можна витягти».
Ще одна важлива деталь – Princes працює з поведінкою людей та правилами для постачальників. У звітах компанія прямо говорить про культуру «цінності у відходах», тобто про залучення працівників заводів до пошуку втрат і кращих сценаріїв для побічної сировини. А ще Princes переглядає власні вимоги до постачальників, якщо через них даремно втрачається сировина. Простіше кажучи, інколи відходи з’являються ще до виробництва – через надто жорсткі або незручні стандарти
Чому цей підхід важливий для галузі – і що в кейсі Princes справді варте уваги
У харчовій промисловості про відходи часто говорять або надто загально, або надто пафосно. Princes цікавий іншим підходом – компанія показує, що скорочення втрат починається з уміння розібрати потоки за типами, порахувати їх без самообману і для кожного знайти найкращий сценарій. Для галузі це корисний сигнал: найбільший ефект часто дають налаштування системи.
Частину втрат можна скоротити ще на виробництві. Частині залишків можна знайти корисне застосування (побічні продукти не завжди є сміттям). А для цього потрібні нормальний облік, сортування й зрозумілі правила роботи.
Отже, Princes зменшує втрати на виробництві й знаходить правильне застосування для побічних продуктів. Це нагадує те, що відбувається в харчовій промисловості Ліверпуля загалом. Також це чудово відображає загальний тренд на циркулярну економіку, де принципи безвідходності сьогодні успішно впроваджують на всіх рівнях – на заводах міжнародних корпорацій і сучасних міських фермах з аквапонікою.
